Вітаю Вас Гість | RSS

19 Кві 2018 Четвер

Головна | Реєстрація | Вхід
 
Меню сайту

Опитування
Оцініть, будь ласка, наш сайт
Всього відповідей: 140

Архів новин

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА
церкви Успіння Пресвятої Богородиці.
Маневицького р-ну, с. Оконськ.
                            
      Відповідно до Рішення  Волинського Облвиконкому від 03.04.1992 р. за № 76, «Успенську церкву» було узято на державний облік та визначено категорію пам’ятки архітектури місцевого значення. Охоронний № пам’ятки: 106-М/1. В скорому часі храм буде занесений до Національного реєстру памяток культурної спадщини.

       Церква розташована в центральній частині села, на роздоріжжі сільських вулиць, за один кілометр від автомобільного шляху державного значення Киів - Варшава і є домінантою забудови доволі великого села. 

       Історичні дані про об’єкт:

       За приблизними даними, храм збудовано у 1718 році. В збірнику «900 – ліття православ’я на Волині» за 1892 рік згадується Оконськ: … «Церква Успіння Богородиці існує більше двох століть, деревяна, з такою ж дзвіницею. В селі нараховується 503 жителі, з яких три особи духовного сану. Церква володіє 53 десятинами землі».

       Найдавніші згадки про село Оконськ, яке звалося тоді Кукольська Воля, походять з 1607 року. Село належало  до дідича Івана Кукольського. 1622 року село, зване вже Окно, – від потужного джерела круглої форми, належало до дідича Марка Гулевича і було пограбована та повністю спалене мінським воєводичем Яном Казимиром Пацом разом з товаришами. Ймовірно, тоді була спалена і найдавніша церква, бо в документі 1806 року, що зберігався в церкві ще в кінці XIX ст., було зазначено, що церква існує в селі понад два століття. В другій половині XVII ст. Оконськ став власністю родини Ширмів. 1696 року парохія в Оконську належала до унійного Кашогородського деканату Луцько-Острозької єпархії, але вже на початку XVIII ст. відійшла до Луцького деканату. Ймовірно, про цю давнішу церкву записав 1721 року польський поет і природознавець Г.Жопчинський у книзі «Історія природи»: «Біля руської церкви в с.Окно (ad ecclesiam Oknicensem), є мале, кругле і надзвичайно глибоке озерце, зване Безодня» (3 С.320). В 1798 році поселення входило до складу дачі Луцького повіту під № 84 у власності хорунжого Валентія Заленського і майора Михайла Милоаодовича. В селі була церква Успіння Богородиці з бічним вівтарем в імя Василя Великого. (1) С.317. А вже в 1752 року, коштом громади звели нову дерев’яну церкву Успення Пр. Богородиці на новому місці, дещо віддаленому від джерел. На початку XIX ст. церква стала православною парохією луцької благочинії Волинської єпархії. У 1840-х роках був здійснений ремонт – зняли піддашшя, укріпили стіни лисицями і дали вертикальну шалівку з лиштвами, зашалювали світловий ліхтар нави, влаштований новий головний престіл і жертовник та завпрестольний вівтар, звели чотириколонний портик при західній стіні бабинця. Тоді ж, правдоподібно, збудували нову дерев’яну дзвіницю.

      Після третього поділу Речі Посполитої у кінці XVIII століття землі Західного Полісся відійшли до Російської Імперії.В «Архіві Південно – Західної Росії» знаходимо відомості, датовані кінцем ХІХ століття, що село під назвою Оконськ Луцького повіту, Городоцької волості (теперішнє с.Городок), Волинської губернії знаходиться на поштовому тракті Луцьк – Пінськ. Поряд з іншими об’єктами в селі є дерев»яна руська церква та церковно – приходська школа. (4. Стр.320. «Архів Південно – Західної Росії» 4.6, т. 1, ст..346, 428, 436 – 437.)
При наступних ремонтах було замінене ґонтове покриття на бляшане, пофарбовано стіни ззовні і всередині синьою олійною фарбою. Новий іконостас, в різьбі якого відчутні класицистичні впливи, встановлений або в 1840-х рр., коли добудували портик, або на  початку 1870-х років. Про це можуть свідчити підписи на двох старих іконах початку XIХ ст., відновлених коштом мешканців. На іконі «Новозавітної Трійці» є напис: «Сію икону пожертвовалъ Илія Музыка въ 1872 году», а на іконі коронованої Богородиці з Ісусом-Дитям та пристоячими Антонієм і Феодосієм Печерськими напис: «Сію икону пожертвовалъ Михаилъ Крещук въ 1872 году». Ймовірно, на початку XX ст. відкритий чотириколонний портик при західній стіні бабинця перетворено в закритий ошальований дошками присінок.  

       В збірнику «До 900 – ліття православ’я на Волині (1892 р.) згадується, що в с.Оконськ: «…церква Успіння Богородиці, що, як видно із письмового опису, що зберігається при цій церкві з 1806 року, вона існувала вже більше двох століть, деревяна з такою ж дзвіницею. Приписані до неї: 1)с.Соб»ятин – Покровська церква, побудована у 1471 р. на кошти прихожан, деревяна, з такою ж дзвіницею. З 503 жителів три духовного стану. Церква володіє 53 десятинами землі. Ці дані підтверджує і архів «Церковна книга Волині» 1914 р.
В цьому ж 1914 році, в громади появився намір звести нову церкву, бо стара стала тісною і була прикрашена посередньо. Але події Першої а пізніше Другої світової війн не дозволили здійснити цей намір. Після Другої світової війни церква весь час була чинною, громада дбала за неї і постійно ремонтувала та поновлювала. На початку 1990-х років до південної стіни вівтаря добудували муровану ризницю.

       Храм  Успіння Пресвятої Богородиці можна назвати духовною перлиною Волині. Адже він зроблений сокирою. Клали бруси один на одного і тесали, щоб щільно підігнати. Все зроблено настільки добротно, що без жодного цвяха простояла стільки літ. Церква споруджена на високому горбку, але без кам’яного фундаменту. Замість нього звичайні дубові пеньки. У храмі залишилися царські ворота ХУІІІ століття і унікальний іконостас.

       Під час Першої світової війни в Оконську стояли резервні частини російської армії. В храмі збереглися книги з християнської бібліотеки 200 –го Іжорського піхотного полку, лампадка з дарчим написом від солдатів саперного батальйону, датованим вереснем 1915 року. А також Володимирська ікона Божої матері від солдатів обозу забезпечення.
       Характеристика об'єкта: габаритні розміри: 17,80 х 8,40 м.

       З південного боку церкви розташована могила довголітнього її настоятеля  прот. Миколи Сукманського (1878-1948).

       За уточненими даними сучасна церква зведена у 1752 році, на кошти прихожан (за іншими даними 1712 рік), богослужіння в ній не припинялося ні при якій владі. Особливий день Водохреща, в цей день до храму приїжджає кілька тисяч людей, щоби попити освяченої чисто джерельної води.

ДИРЕКТОР МАНЕВИЦЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ 
                                                     П.М.ХОМИЧ


Календар
«  Квітень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30

Сьогодні

Зараз на сайті
Лічильник
Онлайн лист
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Cьогодні нас відвідали
 


 Маневицьке благочиння Волинської єпархії УПЦ © 2018